Реалізація методичної проблеми в освітньому процесі

 

Проблеми та шляхи вирішення над якими працюють керівники протягом 2024-2025н.р.:

Ковальська І.В.

 "Бально-спортивний танець як засіб гармонійного розвитку особистості та формування командної взаємодії у вихованців"

Бально-спортивний танець поєднує в собі мистецтво і спорт, сприяючи гармонійному розвитку фізичних, емоційних та соціальних якостей особистості. Однак, важливим завданням є не лише технічне вдосконалення, а й формування у здобувачів освіти вміння працювати в команді, підтримувати партнера та розвивати дисципліну.

Для вирішення цієї проблеми освітній процес спрямовується на:

-         опанування основних технік бально-спортивного танцю (стандартна та латиноамериканська програми);

-         формування культури взаємодії між партнерами, зокрема розвиток взаємної підтримки, довіри та синхронізації рухів;

-         розвиток фізичної витривалості, координації та емоційної виразності, необхідних для успішних виступів.

-         регулярні тренування для вдосконалення техніки та пластики рухів;

-         організацію внутрішніх і зовнішніх конкурсів для підвищення мотивації та командного духу;

-         впровадження елементів імпровізації та творчого підходу для розвитку уяви та самовираження.

Взаємодія у бально-спортивному танці сприяє формуванню у вихованців упевненості в собі, естетичного смаку, поваги до партнера, дисципліни та здатності працювати в команді, що є важливими складовими гармонійного розвитку особистості.

 

Калинюк М.І.

"Застосування ігрового методу в освітньому процесі сучасного танцю для початкового рівня навчання"

Опис проблеми та її вирішення:

Освітній процес з сучасного танцю для початкових рівнів навчання часто стикається з проблемою втрати інтересу та уваги вихованців, оскільки традиційні методи викладання можуть здатися надто складними або монотонними. Основною метою є створення освітнього процесу, який був би цікавим і захопливим для початківців, одночасно ефективно опановуючи базові елементи сучасного танцю.

Для вирішення цієї проблеми активно застосовується ігровий метод, що дозволяє не лише зацікавити дітей, але й сприяє розвитку творчих здібностей, фізичних якостей і співпраці в колективі. Цей метод особливо ефективний для молодших танцівників, адже він поєднує навчання з елементами гри та уяви, що значно підвищує мотивацію та сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Заняття з сучасного танцю побудовані таким чином, що кожен елемент танцю інтегрується в ігрову форму, де вихованці можуть проявляти себе і експериментувати. До прикладу:

- вправи на розвиток гнучкості, координації та ритму проводяться через елементи танцювальних ігор, де вихованці повинні повторювати рухи, що символізують певних персонажів чи ситуації (наприклад, «танцюємо як розквітає квітка», «повторюємо рухи тварин»).

Використання тематичних ігор, що вимагають імпровізації і створення танцювальних фрагментів на основі початкових рухів, розвиває у дітей творчі та композиційні навички.

Ігри на групову співпрацю та синхронність (наприклад, «танець на команду» чи «спільна імпровізація») допомагають вихованцям розвивати почуття колективної відповідальності та здатність працювати в групі.

Ігровий метод в освітньому процесі з сучасного танцю дозволяє не лише активно працювати над фізичними аспектами танцю, а й стимулює творчість та емоційне самовираження здобувачів освіти. Такий підхід робить освітній процес цікавішим, активнішим і сприяє кращому засвоєнню технічних елементів. В результаті, вихованці початкового рівня мають можливість отримати задоволення від навчання та розвиватися як танцівники через інтерактивність та гру.

 

Долгий В.В.

"Районування українського народного танцю: вивчення народних рухів і культурних особливостей Західного регіону"

Український народний танець є унікальним явищем, що відображає культурну спадщину кожного регіону нашої країни. Особливе місце займає Західний регіон, де багатство танцювальних традицій поєднується з яскравим різноманіттям рухів і музики. Вивчення районування народного танцю дозволяє вихованцям не лише засвоїти техніку автентичних рухів, а й глибше пізнати історію та культуру цього регіону.

Реалізація методичної теми передбачає ознайомлення з характерними рисами танців Західного регіону (гуцульські, бойківські, лемківські, волинські), аналіз основних рухів, особливостей костюмів та музичного супроводу. Особлива увага приділяється практичним заняттям, під час яких здобувачі освіти опановують базові елементи народних рухів, їхню стилістику та манеру виконання.

Для зацікавлення вихованців застосовуються інтерактивні методи, такі як перегляд відеоматеріалів із виступами автентичних колективів, участь у майстер-класах відомих виконавців та експедиції до культурних осередків Західного регіону. Завдяки цьому вихованці не лише вивчають техніку танцю, а й знайомляться з етнографічними особливостями, які формували народну хореографію.

Підсумком роботи стають звітні концерти, де здобувачі освіти демонструють виконання танців різних районів Західного регіону з урахуванням автентичності рухів, костюмів та музики. Це сприяє збереженню культурної спадщини, розвитку національної свідомості та вихованню любові до народного мистецтва.

 

Пупченко Г.Г.

"Синтез класичного танцю і сучасних технік (контемпорарі, модерн-джаз танець) як гармонійний засіб виразності в сучасній хореографії"

Сучасна хореографія активно поєднує усталені класичні рухи з інноваційними техніками контемпорарі та модерн-джаз танцю, створюючи гармонійний засіб для вираження емоцій, ідей та стилістичних особливостей. Це поєднання дає змогу зберегти традиції класичної школи танцю, водночас адаптуючи їх до вимог сучасного мистецтва.

Розв’язання цієї проблеми починається з глибокого вивчення техніки класичного танцю, що формує основу для виконання рухів з ідеальною технічною чистотою. До програми занять додаються сучасні техніки, зокрема контемпорарі та модерн-джаз, які акцентують увагу на природності рухів, імпровізації, пластичності тіла та глибокому емоційному зануренні.

Важливим аспектом є пошук гармонійного балансу між строгістю класичних рухів і свободою сучасних стилів. Для цього у програмі занять використовуються вправи на адаптацію класичних позицій до сучасних танцювальних технік, розширення амплітуди рухів та пошук нових форм виразності через поєднання різних стилів.

Особлива увага приділяється розвитку індивідуальної хореографічної мови вихованців. У рамках творчих лабораторій здобувачі освіти мають можливість самостійно створювати невеликі хореографічні етюди, комбінуючи класичні та сучасні техніки, що сприяє розвитку креативності й особистісного підходу до танцю.

Підсумком роботи стають звітні концерти, де вихованці демонструють хореографічні постановки, які втілюють ідею гармонії класики та модерну. Такий підхід не лише вдосконалює технічні навички, а й формує у здобувачів освіти здатність відчувати танець як мистецтво, що динамічно розвивається, зберігаючи зв’язок між традицією і сучасністю.

 

В'юга В.Д.

"Ознайомлення з варіаціями із всесвітньовідомих балетів як засіб вдосконалення техніки класичного танцю на основному рівні навчання"

Класичний академічний танець є основою професійної хореографічної підготовки, спрямованої на розвиток технічної майстерності, сценічної виразності та гармонійного поєднання руху й музики. Одним із ключових аспектів є опанування варіацій із всесвітньовідомих балетів, які дозволяють зануритися в класичну хореографію, засвоїти її стилістику та покращити загальний рівень технічного виконання.

Для розв’язання цієї проблеми в навчальну програму вводяться варіації з таких балетів, як "Баядерка," "Жизель," "Кармен" (Ж. Бізе) та інших. Під час роботи акцент робиться на поступове освоєння складних технічних елементів, розвиток пластичності, координації та музикальності. Особливу увагу приділяють аналізу характерних рис хореографії кожної варіації, що допомагає здобувачам освіти зрозуміти стилістичну специфіку класичного танцю.

На заняттях застосовуються наступні підходи:

-         технічне вдосконалення: розвиток стрибків, обертів, точності позицій та плавності рухів;

-         музикальність: робота над ритмікою, динамікою та інтерпретацією музичного супроводу;

Артистична виразність: формування сценічного образу через рух і міміку.

Практична частина доповнюється переглядом записів виконання відомих хореографів і балетних зірок, що допомагає краще зрозуміти стиль і технічну досконалість класичних варіацій. Також організовуються майстер-класи з професійними танцівниками, які діляться досвідом та демонструють особливості виконання.

Підсумком роботи є виступи здобувачів освіти на академ-концертах і творчих звітах, що дозволяють оцінити технічний і художній прогрес. Такий підхід забезпечує збереження традицій класичного танцю та формування високого рівня хореографічної майстерності.

 

Любко Т.Г.

"Вплив сучасних хореографічних стилів на розвиток виразності та технічної майстерності у сучасному танці"

Сучасний танець включає різноманітні стилі, такі як контемпорарі, модерн, джаз-фанк та хіп-хоп, кожен з яких має свої особливості в техніці та виразності. Розвиток здобувачів освіти в цих стилях передбачає не лише освоєння технічних рухів, а й глибоке розуміння емоційної та артистичної складової танцю. Завданням є удосконалення танцювальних умінь через поєднання різних технік та стилів, що дозволяє танцівнику виразити широкий спектр емоцій та ідей через рух.

Рішенням є інтеграція елементів різних хореографічних стилів в освітній процес, що дозволяє здобувачам освіти навчитися адаптувати технічні прийоми та виразні рухи під різні музичні жанри та сценічні образи. Це сприяє розвитку гнучкості, здатності до імпровізації та креативності, а також вдосконаленню фізичної підготовки. Таким чином, сучасний танець стає потужним засобом самовираження, що поєднує технічні й емоційні аспекти мистецтва танцю.

Скакун М.О.

"Розвиток технічної майстерності та артистичності у виконанні європейської та латиноамериканської програми бально-спортивного танцю"

Європейська та латиноамериканська програми бально-спортивного танцю мають різні стилістичні й технічні особливості, які потребують ґрунтовного підходу до їхнього опанування. Основна проблема полягає у гармонійному розвитку технічної точності та артистизму, необхідних для якісного виконання обох програм.

Для вирішення цієї проблеми освітній процес спрямовується на:

-         вивчення базових технік європейської програми (вальс, танго, фокстрот, квікстеп) з акцентом на плавність рухів і позування тіла;

-         опанування характерних стилів латиноамериканської програми (самба, ча-ча-ча, румба, пасадобль, джайв) із фокусом на енергійність, ритмічність та емоційність;

-         розвиток відчуття музики, синхронізації рухів із партнером і сценічної виразності.

Результатом є формування у вихованців високого рівня технічної майстерності, здатності розкривати характер кожного танцю через емоції та рух, а також досягнення гармонійного поєднання техніки та артистизму, що відповідає вимогам сучасного бально-спортивного мистецтва.

 

Приходько В.П.

"Поєднання сучасного танцю та сюжетних постановок як засобу виразності та розкриття сюжетної лінії"

Сучасний танець є універсальним засобом для передачі емоцій, ідей та сюжетів. Його поєднання із сюжетними постановками дозволяє створювати яскраві сценічні образи, які поглиблюють враження глядачів і розкривають тематику виступів. Основна проблема полягає в інтеграції танцювальних технік із розвитком драматургії та розумінням сценічної дії.

Для вирішення цієї проблеми освітній процес спрямовується на:

-         розвиток у здобувачів освіти навичок передачі сюжетних ліній через танець і рух;

-         використання сучасних танцювальних технік (контемпорарі, модерн, джаз) для посилення виразності;

-         ознайомлення з основами драматургії та сценічного мистецтва для створення гармонійних композицій;

-         роботу над сюжетними танцювальними етюдами;

-         вивчення хореографічних композицій із чіткою драматургічною основою;

-         виконання імпровізаційних завдань для поглиблення розуміння сценічної дії та розвитку емоційного вираження.

Результатом є створення постановок, які гармонійно поєднують танцювальні техніки з розкриттям сюжетів, сприяють розвитку артистичності, технічної майстерності та емоційної виразності вихованців.

 

Олійник Я.М.

"Етнотанець як засіб збереження традицій і формування патріотичних цінностей у вихованців"

Етнотанець є невід’ємною частиною культурної спадщини України, що відображає самобутність, традиції та історію народу. У сучасному суспільстві важливо передати ці цінності молодому поколінню, формуючи в них почуття гордості за свою культуру та національну ідентичність. Проблема полягає у тому, як через етнохореографію ефективно впливати на виховання патріотизму та любові до рідної землі.

Для вирішення цієї проблеми освітній процес спрямовується на:

-         опанування здобувачами освіти техніки виконання українських етнотанців різних регіонів;

-         ознайомлення з культурним та історичним контекстом народних традицій, що втілені в етнотанцях;

-         впровадження у хореографічні постановки елементів обрядів, пісень та музики, які підкреслюють етнокультурний колорит.

Практична частина включає:

-         роботу над постановками, які відображають регіональну специфіку та історичні події;

-         організацію концертів, присвячених важливим національним святам і датам;

-         виконання танцювальних композицій із тематичним патріотичним наповненням.

Такі заняття сприяють формуванню у вихованців шанобливого ставлення до національних традицій, усвідомлення своєї ролі як частини великої культурної спадщини України, вихованню гордості за свою державу та зміцненню патріотичних почуттів через мистецтво етнотанцю.

 

Рахмістрюк Я.І.

"Застосування інтерактивних методик в освітньому процесі в гуртку  класичного танцю для вихованців початкового рівня"

Для вихованців початкового рівня в гуртку класичного танцю «Сузір’я» особливо важливим є створення навчальної атмосфери, яка буде одночасно захопливою та сприятливою для розвитку технічних і артистичних навичок. Основною проблемою є необхідність адаптації традиційних класичних вправ до потреб вихованців, що потребують більшої уваги та мотивації, щоб освітній процес був цікавим і ефективним.

З метою вирішення цієї проблеми впроваджуються інтерактивні методики навчання, які допомагають вихованцям активніше долучатися до процесу освоєння класичних танцювальних елементів. Такий підхід дозволяє поєднати технічну підготовку з емоційним залученням дітей до хореографії.

Основні принципи застосування інтерактивних методик включають:

-         використання музичних і рухових завдань, які сприяють розвитку ритмічного відчуття та координації рухів;

-         введення елементів театралізації, що допомагають дітям відчути себе частиною танцювальної історії або казки, виконуючи роль персонажів;

-         вправи, що включають інтерактивне використання реквізиту (стрічки, м’ячі, обручі) для розвивання гнучкості та моторики.

Практична частина курсу включає заняття, що комбінують класичні рухи та інтерактивні елементи, зокрема виконання базових поз та кроків через емоційно забарвлені вправи, які вихованці виконують разом із педагогом. Організовуються міні-конкурси, де діти демонструють свої досягнення в динамічних та креативних формах, що підвищує інтерес до заняття.

Цей підхід дозволяє вихованцям початкового рівня не тільки вдосконалювати технічні навички, а й розвивати творчі здібності, формуючи позитивне ставлення до класичного танцю через залучення до інтерактивного процесу навчання.

Проблеми та шляхи вирішення над якою працює методист протягом 2024-2025 навчального року:

"Модернізація освітнього процесу в гуртках хореографічного жанру шляхом впровадження інтерактивних технологій та новітніх форм методичної роботи"

Шляхи вирішення:

Розробка та впровадження новітніх форм і методів роботи з педагогами:

проведення обласних дайджест-практикумів для керівників хореографічних гуртків, спрямованих на обмін досвідом і презентацію інтерактивних підходів до викладання.

Організація методичних нетворкінгів для педагогів хореографічного жанру, які включали дискусійні платформи, воркшопи та колективне планування роботи.

Впровадження сучасних технологій у хореографічну діяльність, зокрема використання мультимедійних ресурсів, гейміфікації та інтерактивних завдань. Використання відеоматеріалів, онлайн майстер-класів та цифрових платформ для підвищення якості освітнього процесу.

 Актуалізація методичних підходів у роботі гуртків:

 Використання ігрових форм навчання, що стимулюють творчість та  розвиток критичного мислення здобувачів освіти.

Організація регулярних консультацій із педагогами для обговорення проблемних питань та їх вирішення.

Реалізація цього підходу дала змогу підвищити рівень професійної компетентності керівників гуртків хореографічного жанру, впровадити інноваційні технології в освітній процес, забезпечивши розвиток творчих здібностей вихованців.

Методичний супровід керівників гуртків хореографічного жанру:

Одним із важливих напрямів діяльності методиста хореографічного жанру впродовж 2024 року був методичний супровід керівників гуртків, спрямований на забезпечення якісного освітнього процесу та підвищення професійного рівня педагогів.

Оновлення навчальних програм

Методичний супровід включав активну участь в оновленні та затвердженні навчальних програм, які були затверджені в 2024 році. Зокрема, методисти надавали консультації та рекомендації під час опрацювання програм авторства Пупченко Г.Г., Любко Т.Г., В'юги в.Д., Олійник Я.М. та Калинюк М.І. Було підготовлено рецензії до цих програм, що забезпечило відповідність сучасним освітнім стандартам.

 Розробка методичних рекомендацій

Розроблено методичні рекомендації щодо переведення вихованців між рівнями навчання: з початкового рівня на основний та з основного рівня на вищий.

Ці рекомендації враховували індивідуальні особливості вихованців, рівень їхньої підготовки та досягнень у хореографічному мистецтві, що сприяло систематизації та вдосконаленню роботи гуртків.

 Організація регулярних консультацій

Упродовж року проводилися регулярні консультації з керівниками гуртків, де обговорювалися нагальні питання освітнього процесу, обмін досвідом та вирішення проблемних ситуацій.

Участь у благодійних заходах

Методичний супровід також охоплював розробку та організацію трьох масштабних благодійних заходів:

«Долоньки добра»:  благодійний захід, організований Яніною Олійник, був спрямований на збір коштів для онкохворих дітей. Цей захід об’єднав зусилля багатьох керівників гуртків і вихованців, залучивши широку громадськість.

«Лапа добра»: благодійний івент під керівництвом Калинюк М. І., спрямований на підтримку безпритульних тварин. У рамках цього заходу було організовано збір корму та коштів для вакцинації тварин, що мало значний виховний соціальний процес у вихованні підростаючого покоління.

«Люди Титани»: захід з метою збору коштів на реабілітацію колеги-хореографа Євгена Скрипничука, який втратив кінцівку під час війни. Цей масштабний проєкт об’єднав хореографічну спільноту для допомоги в його реабілітацію.

Співпраця у благодійних ініціативах

Методист забезпечував координацію зусиль педагогів, підготовку сценаріїв, організацію виступів вихованців та інформаційний супровід заходів, що сприяло ефективній реалізації проєктів.

Завдяки цій комплексній роботі вдалося не лише модернізувати освітній процес, а й згуртувати педагогів, вихованців та батьків навколо важливих соціальних ініціатив, підвищивши рівень соціальної відповідальності та творчої активності.

          26 квітня 2024 року Калинюк М.І. (методист та керівник колективу сучасного танцю «Кредо») взяла участь  у І Міжнародному симпозіумі, присвяченому 70-річчю членства України в ЮНЕСКО за темою  «Простів творчої реалізації в закладі позашкільної освіти засобами хореографічого мистецтва». Тези симпозіумі були видані в збірник «Мистецтво як культурно-освітній бренд: проблеми і пріоритети розвитку».