Методика складання комплексу партерного тренажу
Партерний тренаж - це комплекс фізичних вправ, спосіб виконання яких та форма проведення різноманітні (вправи сидячи па підлозі, лежачи па спині, на животі та на боці). Характер і особливості проведення вправ залежать від мети і завдань кожного конкретного заняття. Наприклад, якщо розглядати заняття як засіб удосконалення функціональних можливостей організму, то достатньо виконувати вправи протягом 10-15 хв, застосовуючи прості завдання, які не викликають відчуття втоми.
Завданням тренажу і партерного тренажу є стимулювання низки фізіологічних функцій організму. Це, насамперед, стосується діяльності серцево-судинної і дихальної систем. У результаті проведення заняття партерного тренажу швидко підвищується загальний тонус організму, пожвавлюється діяльність серцево-судинної системи, внаслідок чого ліквідуються осередки застійної, депонованої крові, зокрема, учеревній порожнині. Посилюється функція дихання: збільшується його глибина, поліпшується легенева вентиляція. Покращується також і діяльність шлунково-кишкового тракту, нирок, поліпшуються процеси обміну речовин тощо.
Загальний принцип побудови
комплексу партерного тренажу полягає в тому, щоб забезпечити участь основних м'язових груп у
русі, що своєю чергою активно впливає
на роботу внутрішніх органів . При виконанні хореографічних комплексних вправ
потрібно також звертати увагу на дихання. Треба уникати виконання вправ статичного характеру, зі затриманням
дихання, а також із значним обтяженням, на витривалість.
Складання комплексу партерного
тренажу містить низку послідовних етапів.
Передусім визначають його загальну тривалість відповідно
до фізичної підготовленості й рухових можливостей дітей
початкового рівня.
Найбільш оптимальною є тривалість 10-15 хв. Далі визначається зміст і
послідовність виконання вправ. Однак, незалежно від вибору вправ і послідовності їх виконання, заняття
повинно мати суворо визначену структуру: підготовчу (розігрів), основну і
заключну частину.
Підготовча частина (5—10 хв). Заняття починається з привітання
викладача з дітьми
(уклін) та ходьби по колу з використанням різновидів ходьби (балетний крок, звичайний, приставний,
перемінний, м'який, гострий, високий тощо), підскакування (на одній нозі, з ноги на ногу,
на обох ногах), біг та його різновиди (у різному темпі, правим і лівим боком,
перехресний, високий, гострий тощо), вправи на «потягування» з глибоким
диханням. Ця частина уроку (розігрів) триває упродовж 5 хв.
Під час виконання усіх вправ
важливо слідкувати за поставою. Після виконання наведених вище вправ посилюється дихання, активізується
діяльність кардіореспіраторної системи, підвищується загальний обмін речовин і
створюються умови до виконання
наступної - другої частини заняття.
Основна частина (15 хв). Основна частина спрямована на
вирішення завдань заняття.
Її зміст складають безпосередньо вправи партерного тренажу, перелік яких наведено нижче. Окрім цього, в
основній частині заняття діти виконують стрибкові вправи, які мають найбільше
навантаження на організм. Ці вправи розраховані для початкового
рівня ІІ та ІІІ року навчання,
тому для кращого сприйняття їх дітьми вони
отримали специфічні назви.
7 Вправи партерного тренажу, які можна використовувати
на заняттях:
1) «Гусінь»;
2) «Згинання і розгинання стоп»;
3) «Виворотність стоп у І позицію»;
4) «Жабка»:
5) «Піднімання та опускання рук»;
6) «Повертання голови»;
7) «Піднімання ніг, лежачи на спині»;
8) «Махи, лежачи на спині»;
9) «Жабка, лежачи на спині»;
10) «Лялька»;
11) «Піднімання ніг за голову»;
12) «Піднімання тулуба, ноги у І позиції».
Після виконання партерної частини
заняття діти
виконують різноманітні танцювальні кроки, а також підскоки і стрибки.
Танцювальні кроки по колу: крок з
підскоком на правій, лівій ногах; галоп на праву, ліву ноги вперед і вбік; приставний
крок правим, лівим боком; крок польки тощо.
Стрибки, які можна
використовувати у заняттях з дітьми:
1) «Цвяшок» - стрибок із витягнутими ногами у
повітрі;
2) «Заєць» - стрибок із зігнутими ногами, коліна
разом, а ступні до сідниць;
3) «Жабка» - стрибок із зігнутими ногами у
виворотному положенні;
4) «Пінгвін» — стрибок із натягнутими колінами,
ступні у VI позиції;
5) «Петрушка» — стрибок із натягнутими ногами, що
розводяться в сторони;
6) «Дзига» - стрибок навколо себе з обертом на 90°,
180°, 360° кожен.
Безпосередньому вивченню
стрибкових рухів передує виконання в І вільній позиції. Вони виконуються на
кожному занятті і мають своєю метою
навчити вихованців в правильного відштовхування, приземлення
і вироблення відчуття витягнутості
ніг у повітрі. На початковому етапі ці рухи повторюються по 8 разів, при цьому руки слід тримати на талії.
Поступово кількість повторів збільшується до 16.
Беззаперечними вимогами до їх
виконання є такі: у момент присідання стопи поставленні на підлогу, з міцно притиснутими до неї
п'ятами; у момент поштовху відпрацьовується
відштовхування п'ятами зі зміною положення гомілковостопного суглоба із скороченого у
витягнуте; у момент стрибка ноги напружені і міцно витягнуті у колінах, підйомі
і пальцях; у момент приземлення перехід на всю ступню здійснюється за допомогою сильно
витягнутих підйому і пальців.
Трамплінні стрибки потрібно
виконувати високо, з акцентуванням положення витягнутих ніг: виконавець ніби на мить затримується,
«зависає» у повітрі. Трампліні
стрибки виконуються у кінці кожного заняття .
Заключна частина (10 хв). У заключній частині заняття
застосовують вправи, спрямовані
на розслаблення м'язів, заспокоєння дихання, що своєю чергою сприяє заспокоєнню
організму, досягнення психічної та фізичної рівноваги. Для цього використовують
вправи для рук, голови, дихальні вправи, елементи розтягування м'язів.
Завершується
заняття прощанням викладача з дітьми (уклін).
Автор: С. В. Акімова ТРЕНАЖ
І ПАРТЕРНИЙ ТРЕНАЖ. Методичні рекомендації
Немає коментарів:
Дописати коментар