Методика роботи над постановкою танцю

 

Методика роботи над постановкою танцю

 

Підготовча робота містить де-кілька етапів:

ü    Вибір теми з урахуванням її виховного значення для дітей. Визначаючи тему, важливо провести велику роботу зі збору відповідного матеріалу.

ü    Підбір музичного твору, що відповідає змісту танцювальної постановки. Музика допомагає розкрити зміст та образи танцю. Тому необхідною вимогою є художність музики та її доступність для дітей даного віку.

ü Попередній відбір засобів (рухів, які увійдуть до постановки) і форма постановки (приблизна намітка малюнка) складають наступний етап роботи. Однак на практичних заняттях з дітьми іноді доводиться замінювати одні рухи іншими або змінювати малюнок танцю, тому що майже неможливо в попередній роботі встановити точну форму танцю - вона встановлюється остаточно лише в процесі роботи з даним колективом.

         Намітити коротку, змістовну, зрозумілу і цікаву бесіду про зміст майбутньої танцювальної постановки, про характер образів, у ній відображених, про взаємовідносини дійових осіб і т.д. Бесіда, що передує постановці, повинна бути живою і цікавою, щоб у дітей створилася яскрава картина дії, що розгортається в постановці.

ü Продумати оформлення хореографічної постановки.

Сценічний костюм в цьому плані має велике значення, так як він сприяє яскравому донесенню до глядача танцювального задуму. Костюм виховує художній смак дитини, тому потрібно уважно поставитися до його відповідності образу, до його фарб, витонченості, легкості і т.д. Костюм для народного танцю повинен зберігати основні риси народного костюму, й у той же час, відповідати віку.

ü Аксесуари та предмети, якими діти будуть користуватися під час виконання танцю, повинні бути добре виконані і приготовані до початку роботи над постановкою.

Закінчивши підготовчу частину роботи, слід приступити до практичних занять з дітьми.

Практична робота та прийоми для досягнення якісного виконання танцю

Цю роботу слід розпочати з розмови про постановку, далі - прослуховування музики і її аналіз, потім перейти до практичного показу окремих рухів та танцювальних комбінацій, що входять в танець, вказуючи на характер їх виконання.

Навчальні заняття, за програмою хореографічного колективу, повинні продовжуватися і проводитися паралельно з постановочною роботою. Чим міцніше будуть придбані на заняттях танцювальні навички, тим легше в подальшому діти зможуть користуватися ними для розкриття змісту того чи іншого танцю.

Відповідальним моментом роботи є обробка танцю. Досягнення виразного, точного і осмисленого виконання танцю вимагає кропіткої і наполегливої праці.

Варто зазначити деякі прийоми, які допомагають досягти якісного виконання танцю:

ü  Етюдна робота, яка допоможе зобразити настрій заданої музики, створити музично - руховий образ, зуміти правильно володіти прийомами музичного руху, засобами пластики виражати заданий образ, уміти точно передавати манеру в рухах та працювати над образом;

ü повторення окремих частин танцю і всієї постановки;

ü додаткові пояснення про необхідність правдивого відтворення танцювального образу;

ü виконання однієї і тієї ж ролі кількома дітьми з критичною оцінкою образу, створеного кожним з них;

ü виконання на заняттях танцю в костюмах, пошитих для даного танцю;

ü залучення до перегляду постановки інших педагогів з подальшим обміном думками  дають можливість зробити корисні для роботи висновки.

Автор: Малютіна Г.І.