Павло Вірський - 116 !

 Павло Вірський – 116!

25 лютого 1905 року народився видатний український танцюрист.

Геній хореографичного мистецтва.

Засновник Національного ансамблю танцю України - Павло Павлович Вірський! І саме сьогодні ми святкуємо 116-ту річницю з дня народження Реформатора української хореографії. 

Спираючись на народні традиції, Павло Вірський за роки роботи в ансамблі поставив близько ста окремих номерів, серед яких: «Запорожці», «Ляльки», «Вишивальниці», «Повзунець», «Моряки», «Ой, під вишнею», «Подоляночка», «Про що верба плаче», «Хміль», «Чумацькі радощі», «Шевчики» та ін. Фінальний «Гопак», що став візитною карткою ансамблю, півстоліття викликає бурхливі овації в найбільших концертних залах планети. 

Ми пишаємося, що маємо змогу ділитися з усім світом тим хореографічним  надбанням, що залишив по собі Павло Павлович, показуючи його неймовірний талант та ще сильніше закарбовуючи його ім’я в світовій історії хореографічного мистецтва! 

У 60-70-ті роки минулого століття Павло Вірський, засновник Ансамблю танцю України, який сьогодні носить його ім’я, своїми аншлаговими гастролями на всю планету заявив: «Ми – з України!».

АРХІВНЕ ВІДЕО)))

Методика роботи над постановкою танцю

 

Методика роботи над постановкою танцю

 

Підготовча робота містить де-кілька етапів:

ü    Вибір теми з урахуванням її виховного значення для дітей. Визначаючи тему, важливо провести велику роботу зі збору відповідного матеріалу.

ü    Підбір музичного твору, що відповідає змісту танцювальної постановки. Музика допомагає розкрити зміст та образи танцю. Тому необхідною вимогою є художність музики та її доступність для дітей даного віку.

ü Попередній відбір засобів (рухів, які увійдуть до постановки) і форма постановки (приблизна намітка малюнка) складають наступний етап роботи. Однак на практичних заняттях з дітьми іноді доводиться замінювати одні рухи іншими або змінювати малюнок танцю, тому що майже неможливо в попередній роботі встановити точну форму танцю - вона встановлюється остаточно лише в процесі роботи з даним колективом.

         Намітити коротку, змістовну, зрозумілу і цікаву бесіду про зміст майбутньої танцювальної постановки, про характер образів, у ній відображених, про взаємовідносини дійових осіб і т.д. Бесіда, що передує постановці, повинна бути живою і цікавою, щоб у дітей створилася яскрава картина дії, що розгортається в постановці.

ü Продумати оформлення хореографічної постановки.

Сценічний костюм в цьому плані має велике значення, так як він сприяє яскравому донесенню до глядача танцювального задуму. Костюм виховує художній смак дитини, тому потрібно уважно поставитися до його відповідності образу, до його фарб, витонченості, легкості і т.д. Костюм для народного танцю повинен зберігати основні риси народного костюму, й у той же час, відповідати віку.

ü Аксесуари та предмети, якими діти будуть користуватися під час виконання танцю, повинні бути добре виконані і приготовані до початку роботи над постановкою.

Закінчивши підготовчу частину роботи, слід приступити до практичних занять з дітьми.

Практична робота та прийоми для досягнення якісного виконання танцю

Цю роботу слід розпочати з розмови про постановку, далі - прослуховування музики і її аналіз, потім перейти до практичного показу окремих рухів та танцювальних комбінацій, що входять в танець, вказуючи на характер їх виконання.

Навчальні заняття, за програмою хореографічного колективу, повинні продовжуватися і проводитися паралельно з постановочною роботою. Чим міцніше будуть придбані на заняттях танцювальні навички, тим легше в подальшому діти зможуть користуватися ними для розкриття змісту того чи іншого танцю.

Відповідальним моментом роботи є обробка танцю. Досягнення виразного, точного і осмисленого виконання танцю вимагає кропіткої і наполегливої праці.

Варто зазначити деякі прийоми, які допомагають досягти якісного виконання танцю:

ü  Етюдна робота, яка допоможе зобразити настрій заданої музики, створити музично - руховий образ, зуміти правильно володіти прийомами музичного руху, засобами пластики виражати заданий образ, уміти точно передавати манеру в рухах та працювати над образом;

ü повторення окремих частин танцю і всієї постановки;

ü додаткові пояснення про необхідність правдивого відтворення танцювального образу;

ü виконання однієї і тієї ж ролі кількома дітьми з критичною оцінкою образу, створеного кожним з них;

ü виконання на заняттях танцю в костюмах, пошитих для даного танцю;

ü залучення до перегляду постановки інших педагогів з подальшим обміном думками  дають можливість зробити корисні для роботи висновки.

Автор: Малютіна Г.І. 

#ЗдоровимБутиКруто

 Здором бути круто!

Так, у формі челенджу вихованці хореографічних колективів КЗ ЧОЦЕВ "Юність Буковини" показували, про користь фізичних вправ для зміцнення організму, позитивних емоцій за згуртованості!

У челенджі прийняли участь 8 хореографічних колективів, починаючи  з 3 по 18 лютого.

"КРЕДО"

"АРАБЕСК"

"ХХІ СТОЛІТТЯ"

#РеволюціяГідності

 Напередодні Дня Героїв Небесної Сотні Національний музей Революції Гідності презентував новий освітній ролик «Люди створюють історію», знятий разом із командою компанії «WhiteMovie Production».

Відео створено передусім для школярів.  Адже історії розповідають школярі – свідки тих подій. Відеоролик слугуватиме додатковим джерелом матеріалу для вчителів історії та батьків, які хочуть розповісти своїм дітям про Революцію Гідності.

Розвиток артистизму у дітей

 

Розвиток артистизму у дітей в хореографії. Молодший шкільний вік - один з найбільш відповідальних періодів в житті кожної людини. Саме в ці роки закладаються основи здоров'я, гармонійного розумового, духовного розвитку. В даний час в педагогіці багато говориться про інноваційні технології. Заняття хореографією сприяють розвитку артистичних здібностей у вихованців початкового рівня.

Тема цієї публікації вибрана не випадково. По справжньому хороший танцюрист не просто танцює, він розповідає за допомогою пластики внутрішній зміст танцю. З цієї точки зору стає актуальним питання розвитку артистизму у дітей на заняттях хореографії. Без навичок саморозвитку та інформаційної культури, без стійкості, емоційної пластичності він не здатний адаптуватися до швидких мінливих

 життєвих ситуацій.

Артистизм - це не тільки здатність красиво, вражаюче, переконливо щось передати, емоційно впливаючи на вихованця. Артистизм справжній - це багатство і краса внутрішнього світу людини, вміння вирішувати завдання, проектувати майбутнє, представляючи його в образах, використовуючи фантазію та інтуїцію, гармонійно поєднуючи логічне і естетичне.
Артистизму не можна навчитися по книгах. Важливо зрозуміти і прийняти ідеї, включитися в роботу з виявленню та розвитку здібностей і умінь, пов'язаних з фантазією, інтуїцією, імпровізацією, технікою і виразністю мови рухів, у пробудженні кращих якостей особистості .
Артистизму не можна навчити. Але можна навчитися розуміти його прояви, усвідомлювати і гідно оцінювати його значимість в педагогічному процесі. Можна розвивати деякі якості особистості (образне мислення, спостережливість, уяву, естетику мови, пластичну культуру), безпосередньо пов'язані з артистизмом. Творчо обдарована людина може - якщо захоче - розкрити, а потім вдосконалити свої природні дані.